Стоп насильству!
Жорстоке поводження з дитиною в родині
Згадки про жорстокості до дітей в різних літературнихджерелах зустрічаються до II ст. н.е.:
- дітей вбивали: вважалося, що вбита дитина можедопомогти безплідним жінкам справитися зхворобами, забезпечити здоровя і молодість;
- дітей ховали під фундаментом будівлі, щоб зробитийого міцнішим;
- дітей продавали і купували.
Факти:
- насильство в тій чи іншій формі здійснюється в кожній четвертій український сімї;
- щороку близько 2 млн. дітей у віці до 14 років бються з батьками;
- для 10% цих дітей результатом стає смерть, а для 2 тис. - самогубство;
- більше 50 тис. дітей протягом року йдуть з дому, рятуючись від власних батьків, а 25 тис. неповнолітніх перебувають у розшуку.
Внутрішня агресивність - емоційний стан, щовиникає як реакція на переживання нездоланностіякихось барєрів або недоступність чогосьбажаного.
Вчений-психолог Д. Гіллрозділив дітей - жертвжорстокого поводження накілька вікових груп:
- перша - від 1 року до 2років;
- друга - від 3 до 9 років(число випадківподвоюється);
- третя - з 9 до 15 років(частота знову знижується,поки не досягаєтьсявихідний рівень, а після 16років поступово зовсімзникає).
Розрізняють такі види насилля:
- фізичне насилля;
- псчихологічне насилля;
- сексуальне насилля;
- економічне насилля;
- емоційне насилля.
Нехтування основними потребами дитини (моральна жорстокість) - це відсутність з боку батьків або осіб, які їх замінюють, елементарної турботи про нього, а також несумлінне виконання обовязків по вихованню дитини, в результаті чого його здоровя і розвиток порушуються.
Найчастіше нехтують основними потребами дітей батьки або особи, які їх замінюють: алкоголіки, наркомани, особи з психічними розладами; юні батьки, які не мають досвіду і навичок батьківства; з низьким соціально-економічним рівнем життя; мають хронічні захворювання, інвалідність, розумову відсталість; перенесли жорстоке поводження в дитинстві; соціально ізольовані.
Заходи з попередження насильства в сім’ї
Відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї»,попередженням насильства в сім’ї є система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї.
- усунення причин і умов, які призводять до насильства в сім’ї, обмеження його поширеності;
- припинення такого насильства, надання соціальної підтримки жертвам насильства в сім’ї і забезпечення їхньої безпеки;
- зменшення негативного впливу насильства, яке має місце в сім’ї, на нормальний розвиток дітей;
- притягнення винних у вчиненні насильства в сім’ї до відповідальності, соціально-психологічна і медична корекція і підготовка до повернення в сім’ю;
- контроль за поведінкою осіб, які реально можуть учинити в сім’ї насильство, і осіб, визнаних винними в сімейному насильстві.
Загальносоціальне попередження здійснюється державою у вигляді діяльності її органів з контролю за додержанням прав та свобод особи.
Спеціальне попередження є загальною назвою сукупності різноманітних конкретних заходів одноразового чи тривалого характеру, що мають за мету скоротити кількість проявів насильства в сім’ї; не допустити вчинення фізичного, сексуального, психологічного й економічного насильства або припинити вже почате насильство.
Так, спеціальне попередження може виявлятися у винесенні захисного припису, поставленні особи на профілактичний облік, винесенні офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, направленні кривдника на проходження корекційної програми.
Крім того, заходи спеціального попередження в залежності від моменту їх здійснення поділяються на заходи профілактики насильства в сім’ї (спрямовані на завчасне виявлення сімей, де існує загроза виникнення насильства, відвернення причин і умов, що призводять до його скоєння, або обмеження їх впливу, а якщо можливо, то й усунення їх та створення достатнього захисту від насильницьких посягань для кожного члена сім’ї) та заходи припинення насильства в сім’ї (оперативні заходи, спрямовані на фактичне переривання початого насильства та застосовуються в критичних ситуаціях, коли життю і здоров’ю жертви насильства в сім’ї загрожує небезпека). Ці заходи передбачені розділом III Закону «Про попередження насильства в сім’ї».
Важливим є те, що заходи попередження насильства в сім’ї мають здійснюватись у всіх випадках, тобто коли діяння кривдника кваліфікується і як адміністративне правопорушення, і як злочин.
Підставами для вжиття заходів попередження насильства в сім’ї є:
- заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, відносно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;
- висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання щодо вжиття заходів попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
- отримання повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї;
- отримання інформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім’ї за інших обставин (публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян, керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органів громадського самоврядування та ін.), однак лише за умови наявності згоди жертви насильства в сім’ї або особи, щодо якої існує реальна загроза його вчинення. Проте отримання такої згоди не є обов’язковим, якщо жертвою насильства є неповнолітня або недієздатна особа.
Таким чином, захист людини від насильства в сім’ї державою відбувається винятково з ініціативи або за бажанням особи, яка потребує допомоги та захисту з боку державних органів. І лише в разі отримання повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальної його загрози стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї (оскільки рівень психічного чи фізичного розвитку таких осіб не дозволяє в повній мірі усвідомлювати небезпеку, яка їм загрожує, і відповідним чином на неї реагувати), заходи вживаються без їх згоди.
Пам’ятка учням
1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо, коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.
7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова, – це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина може податі до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10. Навчіться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність, – є зло, все, що звеличує гідність людини, – добро.
---------------------------------
Корисні посилання: http://la-strada.org.ua/
Пам’ятка батькам
1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
